top of page

“Формування компетентностей на уроках образотворчого мистецтва”

Степанюк  Юлія Анатоліївна

Вчитель початкових класів

та образотворчого мистецтва

І кваліфікаційної категоріі

 

 

    Сьогодні впроваджуються освітні моделі, що ґрунтуються на гуманістичних засадах, тобто є особистісно-зорієнтованими, і відображають особливості сучасного соціокультурного простору. До таких моделей належить “Державний стандарт початкової загальної освіти”. 

 

     Головним завданням сучасної школи є формування ключових та предметних компетентностей учнів. У новітній педагогічній науці поняття компетентність трактується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння та навички у житті.

     

    Важливу роль у становленні особистості відіграє мистецька освіта. Від її якості значною мірою залежить культура і окремої особистості, і суспільства загалом.

 

 

    Загальною метою образотворчої освіти є розвиток  у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

 

  “ Дитячий  малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини.

 

   Діти не просто переносять на папір щось,  з навколишнього світу,

а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси,

дістаючи насолоду від неї .”

                              В. Сухомлинський

Мета вивчення образотворчого мистецтва у школі – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні.

Види образотворчого мистецтва

Архітектура

(система

споруд, формуючих простір

для життя людини)

 

Живопис

(колір)

 

Скульптура

(об’ємно-просторові форми)

 

Графіка

( лінія, крапка, штрих, пляма)

 

Декоративно-ужиткове мистецтво

(ткацтво, вишивка, писанкарство, витинанки і т. д.)

Архітектура 

  •   Архітектура об'ємних споруд

  •   Ландшафтна архітектура

  •   Містобудування

Відомі архітектори, які пов'язанні з нашим містом:

Ян де  Вітте  (вірменський колодязь,

казематна вежа; барокко; 18 ст.;)

Станіслав Завадський (Казарми фортеці; 18 ст.)

 

 

 

 

 

Скульптура

  • Станкова

  • Монументальна

  • За жанрами:

  • Портретна

  • Побутова

  • Анімалістична

  • Історична

 

Відомі скульптори: Мікеланджело,О. Роден,

С. Коненков, В. Мухіна, М. Антокольський і т.д.

 

Живопис

 

За призначенням:

  • Монументальний

  • Станковий

  • Декоративний

  • Декораційний

  • Мініатюра

 

Жанри:

 

  •  Портретний

  • Історичний

  • Батальний

  • Побутовий

  • Анімалістичний

  • Натюрморт

  • Пейзаж

Відомі  живописці: Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Рембрандт;

К. Брюллов, І.Рєпін, І. Айвазовський, І. Шишкін,

А. Рублев, Т. Шевченко.

 

 

Графіка

  • Малюнок

  • Друкована графіка

 

Відомі графіки:

 

Альбрехт Дюрер, С. Ботічеллі,

Ж. Белланж

Декоративно-ужиткове мистецтво

 

  • Вишивка

  • Ткацтво

  • Гончарство

  • Писанкарство

  • Витинанки 

  • Іконопис і т. д.

Головними завданнями предмета є: 

 

  • ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культур;

  • розвиток художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу

  •  формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції; розвиток відчуття ритму, фактури поверхні та індивідуальних творчих здібностей;

  • зорового сприйняття й спостереження;

  •  засвоєння художніх технік та мистецької термінології;

  • розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;

  • формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів;

  • засвоєння  загальнолюдських цінностей і закріплення в свідомості культурного досвіду людства;

  •  формування потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;

  • виховання потягу до краси, радості життя та потреби його творчого оновлення. формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції. 

Основними групами компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі є:

 

  • пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності;

  •  

  • творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;

  •  

  • методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

  •  

  • компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи);

  •  

  • комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт

  •  

  • інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями;

  •  

  • світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

 

Перш за все треба навчити учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо.

 

Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції,оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.

 

Важливу роль в естетичному вихованню дітей, в розвитку їх спостережливості грають подорожі в світ краси природи – екскурсії.

 

На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.

Отже, потенційні можливості мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва в школі.

Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності. Під час проведення бесіди за картиною, наприклад, з зображенням пейзажу, можливі такі питання:

Яка пора року? Чому саме ця?

Якого кольору небо? Чому?

Якого кольору листя? Чому?

Якого кольору земля? Чому?

Що на першому плані картини зобразив художник?

Що художник зобразив на другому плані?

Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині?

Що б ви хотіли зобразити ще на цій картині?

 

     Такого типу запитання дають можливість учням навчитися висловлювати свої думки та аргументувати їх; з’ясовувати за допомогою яких художніх засобів автор зобразив дану пору року.

 

bottom of page